ДОСВІД роботи вчителя історії, правознавства, курсу «Громадянська освіта»Корчагіної Оксани Валеріївни
Моє педагогічне кредо
Якщо вчитель
має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває
тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який
прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо
учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель. (Л.
Толстой)
Методична проблема
Розвиток
критичного мислення учнів для формування ключових компетентностей на уроках
суспільствознавства.
Сучасна
Україна знаходиться на шляху євроінтеграції, побудови інформаційного,
громадянського суспільства. Процеси, що відбуваються в державі, потребують
підготовки та виховання свідомих, відповідальних громадян-патріотів, здатних
будувати власну справу, кар’єру, навчатися впродовж життя, критично сприймати
та творчо опрацьовувати будь-яку інформацію, протистояти маніпуляціям, швидко і
ефективно розв’язувати проблеми. Саме таку мету повної загальної середньої
освіти, сформульовано у Концепції нової української школи.
На
підготовку успішних і конкурентоспроможних випускників спрямована, серед інших,
освітня галузь «Суспільствознавство». Відповідно до Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти галузь складається з двох компонентів:
історичний (історія) та суспільствознавчий (правознавство, курс «Громадянська
освіта») і має за мету формування відповідних предметних компетентностей. Кожний
навчальний предмет галузі має вносити свій вклад у формування ключових компетентностей,
які встановлені Державними стандартами загальної середньої освіти.
Розвиток
критичного мислення кожного учня є актуальним і необхідним з компетентісної
точки зору на сучасну освіту. та причин подолання стереотипного мислення і
протистояння маніпулятивній, двозначній інформації; протиборство інформаційним
війнам у засобах масової інформації, які здебільшого знаходяться у приватній
власності, і часто маніпулюють нашою свідомістю; розширення джерел інформації. Переміщення
акцентів із процесу навчання на його результати, зокрема формування різних
типів мислення учня, готового до життя в суспільстві, є основною вимогою
освіти. Бажання бути самодостатнім й успішними, здатним відрізнити факти від фейків,
здатним знайти необхідну інформацію неможливо без критичного мислення, яке
формується та розвивається під час обробки інформації, розв’язування задач,
проблем, оцінки ситуацій, вибору раціональних способів діяльності. Критичне
мислення та освітній процес, що будується на його основі є підґрунтям реформ в
освіті. Знання, вміння та навички, ціннісні орієнтири, набуті учнями є результатами
навчання і складають компетентність учня.
Ключові та
предметні компетентності учень набуває під час активного і творчого навчання,
пізнання світу і соціуму, їх критичне усвідомлення та унікальне особисте життя.
За для цього свої уроки будую на основі технології критичного мислення,
намагаюсь створити атмосферу, яка сприятиме формуванню компетентностей школярів,
організувати освітню діяльність так, щоб учні були активно залучені до
освітнього процесу, щоб вони були здатними застосувати набуті знання і навички
для побудови нових знань.
Працюючи над
методичною проблемою «Розвиток критичного мислення учнів для формування
ключових компетентностей на уроках суспільствознавства», у своїй роботі
використовую результати наукових досліджень компетентнісного підходу: Д. Дьюї,
С. Терно, В. Власова. О. Пометун, та ін.
Американський
соціолог та футуролог, один із авторів концепції постіндустріального
суспільства Елвін Тоффлер казав: «У ХХІ столітті неграмотні не ті, хто не вміє
читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, а ще – забувати те, чого навчився,
й перевчатися».
Сьогоднішня школа
повинна сформувати навички людини інформаційного суспільства у дітей. Одним із
напрямів підвищення якості освіти є уроки, побудовані з використанням
технології формування та розвитку критичного мислення. Основне завдання
вчителя, під час навчання учнів мислити критично - це навчити їх ставити запитання,
формулювати та розуміти проблему, шукати достовірну інформацію та аналізувати і
оцінювати її, формулювати і обґрунтовувати власний погляд, приймати рішення і
діяти.
Саме інноваційні
технології, інтерактивні, ігрові, проблемні і пошукові (дослідницький, діалогічний,
евристичний) методи навчання, методи та прийоми критичного мислення, розвиток уміння
учнів опрацьовувати додаткову літературу і джерела, критично аналізувати, розмірковувати,
висловлювати і аргументувати власну точку зору щодо прочитаного, побаченого та/або
почутого, виявляти ініціативу, робити вибір, допомагають сформувати ключові і
предметні компетентності учнів. «Зрозуміти – запам’ятати – засвоїти – збагатити
власну ціннісну систему – стати компетентною» допоможе дитині дотримання
принципу «від простого – до складного», який формує важливі риси, уміння,
навички.
Кожного дня
перед нами постає велика кількість питань, виникає чимало проблем. В який
садочок записати дитину? В якому віці вести дитину до першого класу? В який ВНЗ
вступати? Як заощадити на побутову техніку в умовах дорожчання життя? Як
забезпечити гідну старість? Якому кандидату на виборах віддати свій голос? У
процесі їх розв’язання найчастіше ставляться запитання «Чому...?», «Як...?», «А
як би...?», «А якщо…». Щоб прийняти правильне ефективне рішення необхідно знайти
необхідну й важливу інформацію, проаналізувати її; виважено розглянути можливі шляхи
розв’язання питань чи проблем; прискіпливо оцінити кожний варіант і, нарешті,
прийняти рішення, зробити власний вибір. Іншими словами застосувати критичне
мислення, як найбільш ефективний спосіб.
Під час
вивчення предметів суспіствознавчої галузі спрямовую діяльність на формування ключових
і предметних компетентностей, які пов’язані між собою. До загальнопредметних
компетентностей відносяться: хронологічна, просторова, інформаційна,
мовленнєва, логічна, аксіологічна, практично-поведінкова, компетентності, пов’язані
з реалізацією людиною своїх прав і обов’язків, усвідомленням цінностей
громадянського суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і
громадянина.
Формування хронологічної компетентності організовую
через діяльність учнів, спрямованої на вміння орієнтуватися в історичному часі,
встановлювати причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в
конкретно-історичних умовах, виявляти зміни в житті суспільства, зіставляти
історичні події, явища з періодами (епохами), використання періодизації як способу
пізнання історичного процесу.
Наприклад, у
9 класі з історії України даю таке завдання:
Співвіднесіть
події Української національної революції в Західній Україні, Австро-Угорщині та
у Східній Україні, Російській республіці. Заповніть таблицю:
|
Дата
|
Західна Україна
Австро-Угорщина
|
Східна Україна
Російська
республіка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В
європейській історичній науці прийнято таку періодизацію історії:
˗
доісторичність:
поява людини — 3000 до н. е. (поява писемності);
˗
античність: 800 до
н. е. — 476 н. е. (зруйнування Риму);
˗
середньовіччя:
476—1492 (відкриття Америки);
˗
ранній новий час:
1492—1789 (Французька революція);
˗
новий час:
1789—1914 (Перша світова війна);
˗
новітній час: 1914 —
сьогодення.
Тому співвідносити
історичні події, явища з періодами (епохами) допомагають наступні завдання
Подумайте,
чому історики вважають 1492 р. умовною датою закінчення Середньовіччя і початку
Раннього нового часу. Як ви вважаєте, чи можна точно визначити, які події стали
точкою відліку історії Раннього нового часу? (всесвітня історія, 8 клас)
Заповніть
таблицю «Головні винаходи в галузі машинного виробництва в Англії у другій
половині XVIII –на початку ХІХ ст.» (всесвітня історія, 8 клас)
|
Дата
|
Назва винаходу
|
Винахідник
|
Значення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Користуючись
стрічкою часу, назвіть періоди всесвітньої історії та їхні хронологічні межі.
Визначте, на якому відтинку стрічки часу знаходиться період, що має назву
«Середні віки», поясніть, чому він так називається (всесвітня історія, 7 клас).
На уроках
всесвітньої історії в 6 класі ставлю учням запитання:
назвіть
хронологічні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізації Дворіччя, античної
цивілізації таке інше?
поясніть як
рахують роки до нашої ери?
порівняйте
вислів «подія сталася 400 років тому» і «подія сталася за 400 років до нашої
ери». Поясніть, яка між ними різниця.
коли
відбувалася велика грецька колонізація (греко-перські війни, реформи Перикла,
східний похід Александра Македонського тощо)? Покажіть на лінії часу дату
(століття, тисячоліття)
Працюючи над
формуванням хронологічної компетентності використовую міжпредметні зв’язки з
математикою, формую ключову математичну компетентність.
При формуванні
просторової компетентності вчу дітей
орієнтуватися в історичному просторі; аналізувати вплив географічного положення
країн та природних умов на розвиток історичних явищ, подій і процесів;
користуватись картою для визначення причин та наслідків історичних подій,
процесів, основних тенденцій розвитку міжнародних відносин і місця в них
України, взаємозв’язок цих відносин та геополітичних чинників і факторів
навколишнього середовища; характеризувати за допомогою карти історичні процеси
та особливості регіонів. Під час роботи з картами, використовую міжпредметні зв’язки
з географією. Ефективними є «тонкі» запитання («Де знаходиться?», «У якій
частині світу розташований? Якими морями омивається? Які має острови, півострови?
Які гори, річки знаходяться на території країни, що вивчається?») й «товсті»
питання. Типовими завданнями є: покажіть на карті місця історичних подій;
знайдіть на історичній карті і назвіть історико-географічний об’єкт; співвіднесіть
історичну й контурну карту; визначте географічне положення історичного об’єкта
на карті словами.
Наприклад
Характеризувати, спираючись на карту, історичний
процес та його регіональні особливості допомагають завдання:
Для
формування просторової компетентності використовую ігрові форми роботи, як є
особливо дієвими при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами:
"Правильно
розташуй". Пропоную учням назвати міста в порядку розташування зі сходу на
захід чи навпаки, в півночі на південь і навпаки, співвіднести мста з країнами.
Наприклад, завдання: використовуючи карту,
розташуйте грецькі колонії у Північному Причорномор’ї з півночі на південь.
Відповідь: Танаїс, Ольвія, Ніконій, Тіра, Пантікапей, Керкінтіда, Фанагорія,
Феодосія, Гермонасса, Херсонес. (Всесвітня історія, історія України, 6 клас)
"Покажи
на карті". Завдання допомагають здійснити перевірку картографічних знань.
Відповіді на питання учні показують на карті: «Головна річка Єгипту?» - «Ніл»; «Місце
де Ніл впадає в море?» - «Дельта»; «В яке море впадає Ніл?» - «Середземне
море», «Пустеля, що знаходиться на заході Єгипту?» - «Сахара»; «Місто, де
побудовано найбільш відомі піраміди?» - «Гіза»; «Столиця Давнього Єгипетського
царства» - «Мемфіс».
"Так чи
ні". Учням показується фотографія, малюнок, зображення. Гравці намагаішїся
найти відповідь, ставлячи запитання, що потребують відповіді "так",
"ні", "і так, і ні". Гра спрямована на розвиток вміння
складати розрізнені факти в єдину систему, уважно слухати й чути своїх
товаришів. Мета гри - відгадати об'єкт і навчити дітей виробляти стратегію
визначення географічного місцезнаходження об'єкта на історичній карті. Наприклад:
Під час уроків
історії, правознавства та громадянської освіти школярі набувають навичок інформаційної та комунікативної компетентностей
шляхом розвитку уміння працювати з джерелами інформації; критично оцінювати і
аналізувати, роз’яснювати, тлумачити їх зміст, відображені в них факти, явища,
події; використовуючи інформацію з різноманітних джерел знань аналізувати факти
і явища реального життя; розрізняти і визнавати інші погляди та толерантно
сприймати таку різноманітність, самостійно знаходити навчальну чи будь-яку
інформацію, виявляти недостовірні, замовні, фейкові повідомлення, доводити
необ’єктивність і неправдивість даної інформації; користуватись Інтернетом, довідковою,
науково-публіцистичною літературою, тощо.
Для
формування інформаційно-цифрової компетентності на уроках використовую такі
види роботи, як складання презентацій, портфоліо, реалізація творчих проектів,
рольові ігри, вирішення суперечливих питань. При цьому в учнів розвивається
компютерна, бібліотечна грамотність, уміння збирати й осмислювати інформацію. Наприклад:
1. Використовуючи
інтернет-ресурси, підготувати повідомлення про одну з видатних пам’яток культури
чи досягнень науки (періоду і країни, що вивчається). Результат можна
представити у вигляді усного чи письмового повідомлення, презентації тощо.
2. Оберіть
одного з історичних діячів (відповідно до теми, що вивчається) і доберіть із
додаткових джерел інформацію про нього. Напишіть розгорнуту його
характеристику.
Розвитку навичок
систематизації інформації, складанню таблиць (хронологічних, синхроністичних,
конкретизаційних, порівняльних), схем, різноманітних планів (простого,
розгорнутого, картинного) сприяють завдання:
Оберіть
одного з діячів періоду та країни, що вивчається, та схарактеризуйте його за
планом:
а) зовнішній
вигляд і внутрішні якості, риси характеру історичного діяча;
б)
найважливіші напрями його діяльності;
в) його
внесок в історію;
г) ваше
ставлення до цього діяча;
д) визначте
позитивні та негативні чинники, що впливали на життя людини.
Заповніть
таблицю «Діячі літератури і мистецтва раннього Відродження».
|
Галузь культури
|
Видатні діячі
|
Досягнення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формування
мовної компетентності, вмінь самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел
та історичних фактів, явищ, подій, що відображені в них, можна за допомогою
наступних завдань:
1) Допишіть
речення: «Історичні джерела — це...». (Варіанти відповіді: знаряддя праці,
зброя, меблі та інші елементи побуту людей минулого; пам’ятки минулого, з яких
вчені черпають відомості про минуле; документи, що їх оформляли люди, коли
купували, дарували землю чи майно). Поясніть, які джерела можуть
використовувати для вивчення господарства, культури народів.
2)
Порівняйте документи і визначте, хто з авторів описує події більш об’єктивно.
Чому ви так вважаєте?
При
формуванні мовленнєвої компетентністі навчаю учнів будувати усні та письмові
висловлювання щодо історичних подій і явищ.
Усно:
розповідати
про історичні події та явища й описувати їх, давати усний відгук на відповідь
однокласника, оцінювати власну відповідь; готувати повідомлення, доповіді та
виступати перед однокласниками; брати участь у дискусії, аргументувати,
посилаючись на джерело, власну позицію.
Розвивати в
учнів вміння письмово чітко, лаконічно й аргументовано викладати свої думки
дозволяють такі методи.
"Письмове есе-роздум",
пропоную відповісти письмово на проблемне питання за схемою:
˗
висловіть власне
ставлення до проблеми.
˗
наведіть аргументи,
що підтверджують вашу позицію.
˗
підтвердьте
наведені аргументи відомими вам фактами.
˗
чітко сформулюйте висновки,
яких ви дійшли.
писати коротке
оповідання про подію; складати різні типи планів, формулювати доречні питання
до історичних текстів;
писати есе з
викладенням власної позиції;
готувати аналітичні
доповіді, реферати, складати тези, розгорнутий та опорний конспекти й будувати
відповідь на цій основі;
давати письмову рецензію
на текст, відповідь чи виступ інших учнів.
Усно та
письмово:
надавати усну та
письмову історичну характеристику подіям, явищам, видатним діячам;
складати таблиці та
схеми й будувати відповідь на основі схеми чи таблиці;
висловлювати власну
думку, формулювати й захищати власну позицію під час усної та письмової
дискусій. Наприклад,
Уявіть себе
журналістом у 20-х роках ХХ ст, які запитання ви поставили б, щоб з’ясувати
демографічну ситуацію у СРСР? Які відповіді ви могли б почути? (Всесвітня
історія, 10 кл. )
Використовуючи
текст параграфа та ілюстрації складіть оповідання на тему: «Подорож
середньовічним містом» або «Чи хотів би я жити в середньовічному місті»?
(Всесвітня історія, 7 кл. )
Визначати
поняття та застосовувати їх для пояснення явищ і процесів допомагають тестові
завдання, які створюю на освітніх платформах «Мій клас», «На Урок»,
«Всеосвіта», LearningApps.
Вмінню
спілкуватися, покращенню взаєморозуміння, подоланню поширених у суспільстві
стереотипів та упередження стосовно тих чи інших осіб або соціальних груп
сприяє метод «Жива бібліотека» («Жива книга»). В основі методі закладено ідею,
що треба дати шанс зустрітися тим людям, які у звичайному житті не мають нагоди
поспілкуватися. Учні на якийсь час стають «Живими книгами», говоритимуть про
свою ідентичність, про свої злети і падіння, про схвалення та акцептування чи
упередження і соціальну ізоляцію. Учасники «Живої бібліотеки» - «Книги» - люди,
запрошені до участі або учні, які досліджували
певну проблему, наприклад: представники різних етнічних груп (роми, вірмени),
представники різних релігій чи конфесій, багатодітні сім’ї чи батьки-одинаки, людина
з алкогольною чи наркотичної залежністю або відбувала покарання у виправній колонії,
біженці, переселенці тощо. За правилами «Живої бібліотеки» це не розважальний
захід, а засіб зламати стереотипи за допомогою спілкування: розповіді,
постановки питань і відповідей на них.
Ефективною технологія
критичного мислення є й у процесі формування комунікативної компетентності учнів, адже передбачає моделювання
життєвих ситуацій, використання рольових ігор, які сприяють закріпленню навичок
і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
Метод
«Аналіз дилеми». Учні в колі обговорюють певну дилему, пропонують свої
варіанти, що є результатом вільного вибору. Найвдалішими при цьому є завдання,
що мають особистісний зміст (наприклад, запитання «Чи мають громадяни
сплачувати податки, якщо керівництво країни не здатне їх правильно
розподілити?»). Крім того, цей метод розвиває такі ключові компетентності як ціннісно-смислові
(вміння ухвалювати правильні рішення); громадянські (вміння активно,
відповідально й ефективно реалізовувати права й обов’язки з метою розвитку
демократичного суспільства); навчально-пізнавальні (вміння відрізняти факти від
домислів, застосовувати різні методи пізнання); соціальні (вміння результативно
співпрацювати з партнерами в групі й команді, виконувати різні ролі й функції в
колективі).
Метод «Мудрі
сови». Учням пропонується самостійно опрацювати текст підручника (індивідуально
або в групах). Після цього вони отримують картки із конкретними запитаннями й
завданнями з метою обробки представленої в тексті інформації.
Приклади
завдань.
«Абетка» - знайдіть
у тексті основні (нові) поняття і запиши їх за абеткою.
«На що ви не
чекали?» - оберіть із тексту нову інформацію, яка є для вас несподіваною,
оскільки суперечить вашим очікуванням та уявленням.
«Найактуальніші
новини» - запишіть ту інформацію, яка є для вас новою.
«Головна
життєва мудрість» - висловіть основну думку тексту однією фразою (або з’ясуйте,
яка з фраз кожного розділу є ключовим виловлюванням, які фрази є
найсуттєвішими).
Формуючи логічну компетентність навчаю
аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття,
положення, концепції:
аналізувати,
синтезувати й узагальнювати значний обсяг інформації в певній системі;
користуватися науковою термінологією;
застосовувати
поняття як інструмент пізнання нового; визначати роль людського фактора в
історії, давати всебічну характеристику історичних особистостей чи політичних
або громадських діячів, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій, створювати
політичні й історичні портрети;
визначати
причини, сутність, наслідки та значення історичних, суспільних явищ і подій;
проводити нескладні дослідження.
Наприклад:
1) Назвіть
причини активізації національного руху в Україні наприкінці 80-х – початку 90-х
років (історія України, 11 клас)
2) Яку роль у
розвитку ракетно-космічної техніки СРСР відігравал Сергій Корольов? Як ви
вважаєте, як би розвивалася ракетно-космічна галузь, якби його стратили у 1938
році? (Всесвітня історія, 11 кл.)
3) Визначте
роль і місце в становленні незалежної України Вячеслава Чорновола (історія
України, 11 кл.)
З метою формування
аксіологічної компетентності, створюю
умови, щоб учні вміли не лише висувати версії й оцінювали історичні події,
порівнювали, пояснювали, узагальнювали та критично оцінювали факти й діяльність
особистостей, але й формулювали власне емоційно-ціннісне ставлення до історичної
події/явища, права як суспільного явища, що задовольняє інтереси й потреби
суспільства.
Здатність окреслити
свої особисті ідейно-ціннісні уподобання; висловлювати власну оцінку подій,
явищ, на основі здобутих знань та з погляду на справедливість, демократію, право,
свободу і права людини, загальнолюдські і національні цінності, власну систему
цінностей.
Навички знаходити
суперечності в поглядах, інтересах, потребах соціальних стратів і окремих осіб,
їх роль в історичному розвитку держави, суспільства, тенденції й напрями
історичного розвитку; вміння оцінювати різні версії й думки про минулі історичні
події, уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем,
пов’язаних із правом в тому числі, мають спиратися на набуті знання, власну
систему цінностей, здійснюватися з позиції загальнолюдських і національних
цінностей; визнання того, що не всі джерела бувають об’єктивними.
Для розвитку
аксеологічної компетентності
використовую групові та індивідуальні форми навчальної діяльності (робота в
парах, робота в групах).
Добір методів
та прийомів навчальної діяльності учнів здійснюю з урахуванням умов та
можливостей організації навчанння, специфіки й особливостей учнівського
колективу, ступеня підготовки учнів, їх інтелектуальних можливостей. Наприклад,
метод проектів, «Займи позицію», прийом «сократичний діалог», інтерактивні
методи, технології дебатів та розвитку критичного мислення., виконання завдань "Дайте
власну оцінку…", "Висловіть своє ставлення, думку…", "Поясніть,
як розумієте…", "Запропонуйте коментар до події, факту, явища…",
"Поясніть, що тут є найціннішім і найважливішим саме для вас", "Запропонуйте
свій варіант розвитку подій" тощо. Наприклад: «Які цінності захищали та
які способи боротьби застосовували більшовики та білогвардійці?» (всесвітня
історія, 10 кл.), "Якою була місія радянського солдата в країнах
Європи – загарбника чи визволителя?" (всесвітня історія, 11 клас), «Хто
більше винуватий в існуванні корупції: ті, хто бере хабарі, чи ті, хто їх
пропонує?» (громадянська освта, 10 кл.).
Формуванню соціальної компетентності сприяють
групові форми роботи «Акваріум», «Ажурна пилка», «Навчаючись навчаю». Залучення
учнів до обговорення нагальних проблем суспільства відбувається під час роботи
в парах (запитання один одному, взаємооцінка, взаємоконтроль), рольові ігри,
«круглий стіл», дискусії, бесіди, дебати, зустрічі. Учні вчаться аналізувати
механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, визначаючи в них
власне місце та проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів і
потреб різних соціальних груп; продуктивно співпрацювати з різними партнерами в
групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти
ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими; брати на
себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання; спільно визначати
мету діяльності, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти і
стратегії індивідуальних та колективних дій; визначати мету комунікації,
застосовувати ефективні стратегії спілкування залежно від ситуації, вміти емоційно
налаштовуватися на спілкування з іншим. (Робота учнів над проектами
«Особливості розвитку освіти України у другій половині ХІХ ст.», «Правила і
закони в нашому житті», «Забезпечення соціального захисту тимчасово переміщених
осіб в Україні» тощо).
Уміння вчитись. Формуючи цю
компетентність сприяю самостійному визначенню учнем мети діяльності або
прийняттю визначеної учителем; зацікавленості навчанням, докладанню дитиною
вольових зусиль; організації праці школяра для досягнення результату. За для
досягнення цієї мети пропоную учням відбирати або знаходити потрібні знання,
способи для розв’язання задачі. Як наслідок він/вона усвідомлює свою діяльність
і прагне її вдосконалити; має уміння й навички самоконтролю та самооцінки. Дуже
яскраво це проявляється в проектній діяльності учнів, наприклад: «Співпраця
школи і громади», «Розвиток демократії в школі», «Мій бізнес-план власного підприємництва»
(громадянська освіта, 10 кл.).
Навчаючи
учнів аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення світової, європейської, національної
культури та науки, орієнтуватися в духовній й культурній спадщині сучасного
українського суспільства; формую переконання у важливості й внеску кожної з них для розвитку світової
цивілізації, підвищую культурний розвиток учнів, формую загальнокультурну
компетентність. Для цього використовую віртуальні подорожі містами України,
віртуальні подорожі музеями світу ознайомлюю учнів зі світовими цивілізаціями та
культурами, культурним надбанням українського народу, пам’ятками культури
міста, області.
Творчі
роботи учнів «Пам’ятка безпечної роботи в Інтернет-просторі», складання
соціальних громадьких проектів, зокрема «Ми за здоровий спосіб життя»
спрямовані на формування здоров’язберігаючої компетентності. Під час роботи направляю
зусилля учнів на збереження і зміцнення власного фізичного, соціального, духовного
і психічного здоров’я та оточення.
Формуючи громадянську компетентність, навчаю
учнів орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в
Україні, знати процедури участі в діяльності політичних інститутів
демократичної держави, органів місцевого самоврядування; застосовувати
процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод своїх та інших
громадян, виконання громадянських обов’язків у межах місцевої громади та
держави загалом; застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами
державної влади на користь собі й громадянському суспільству; використовувати
способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству
України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини й
громадянина; робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології
прийняття індивідуальних і колективних рішень, враховуючи інтереси й потреби
громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави.
Формуючи підприємницьку компетентність залучаю
учнів до підготовки й участі в історичних турнірах, вікторинах, інтелектуальних
іграх, заохочую до пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи («Історія міст і
сіл», «Моя-Батьківщина Україна»), виконання дослідницьких проектів.
1. Розминка
– організаційний момент, головне завдання якого – створення сприятливого
психологічного клімату на уроці.
2.
Обґрунтування навчання. Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток
внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.
3.
Актуалізація – етап відтворення знань, умінь, встановлення рівня досягнень із
теми, потрібних для подальших етапів уроку; створення умов для самостійного
здобування знань.
4.
Усвідомлення змісту – етап ознайомлення з новою інформацією, аналізу,
визначення особистого її розуміння; розвиток уміння працювати з інформацією,
виділяючи головне, суттєве.
5. Рефлексія
– етап, коли учень володіє новими ідеями, інформацією, знаннями; може
використати ці знання; обмінюється знаннями з іншими учнями; дає оцінку та
самооцінку власній діяльності на уроці.
Готуючись до
кожного уроку ставлю завдання формувати предметні компетентності як засіб
розвитку ключових. Роль особистості в історії важко переоцінити. В будь-яку епоху
і в будь-якій країні видатні особистості очолювали повстання, революції,
національно-визвольні війни, проводили реформи та розвивали духовність і
культуру. Ці люди не тільки очолювали народ, але своїми активними діями
втілювали в життя прагнення народних мас. Геній Т. Шевченка та Б. Хмельницького
чи інших видатних особистостей, з’являється не раптово, а визріває в народі і
з’являється у найбільш відповідальний для нації момент історії.
Враховуючи
важливість розвитку особистісних здібностей у сучасному світі та в контексті
переходу до компетентнісної моделі освіти, тому на на своїх уроках значну увагу
приділяю діяльності видатних особистостей та їх впливу на історію людства.
Приклади діяльності наших видатних співвітчизників сприяють розумінню учнями
того, що саме людина з її внутрішнім світом, емоціями і переживаннями, надіями
та розчаруваннями, поразками і перемогами є найбільшою цінністю навіть у
сучасному інформаційному суспільстві.
На уроках
історії учні мають змогу вивчати життєписи діяльності видатних історичних осіб,
свого рідного краю, які активно творили історію, були ідеологами, натхненниками
національно-визвольного руху, політичними та державними провідниками та
очільниками народних мас і всього українського народу в різних періодах
української історії та розвитку української державності.
Окрім
державних діячів, велику роль у розвитку культури та формуванні нації, зокрема української,
відіграли видатні письменники, поети, філософи та інші діячі культури. Ці особи
зробили внесок і у світову культуру, тому вивчення їх діяльності має велике пізнавальне
і виховне значення. Тож велику увагу приділяю вивченню ролі особистості в
історії, під час якого учні опрацьовують велику кількість джерел, досліджують
процес формування особистості, її вплив на хід історії, що сприяє розвитку
життєвих компетентностей учнів. Під час вивчення особистості пропоную учням
такий алгоритм:
1.
Історичний контекст
(середовище, в якому перебуває людина)
2.
Агенти
соціалізації, що суттєво впливали на становлення особистості (найближче
оточення - сім’я, друзі, школа, церква, армія.)
3.
Формування
особистості історичного діяча.
4.
Життєвий шлях.
5.
Внутрішній світ (світогляд,
моральні цінності, риси характеру, темперамент, знання, переконання, ідеали,
ерудиції).
6.
Вплив особистості
на хід історії
На уроках
правознавства створюю всі можливості для життєдіяльності дитини, працюю над
формуванням правосвідомості та правової культури учнів, вихованням свідомого,
компетентнісного активного громадянина України. З метою реалізації цих завдань
використовую в навчально-виховній, дослідницькій роботі метод проектів. Під час
проектної діяльності результатом є розвиток життєвої компетентності, формування
правової культури, правосвідомості, набуття соціального досвіду.
Проектну
технологію використовую в навчально-виховній (уроки, позакласні заходи),
науково-дослідницькій діяльності. При цьому впроваджую такі педагогічні методи,
як проблемне навчання, дослідницький, пошуковий, метод самостійної роботи
учнів.
Учні
створюють:
-
Короткотривалі ( окремий урок) проекти;
-
Довготривалі проекти ( в межах вивчення теми).
Учні 9 класу
виконали такі проектні дослідження:
«Правила і
закони в нашому житті;
«Забезпечення
соціального захисту тимчасово переміщених осіб в Україні»;
«Трудові
права неповнолітніх»;
«Юридичні
професії»»
«Демократія
в школі».
Під час
роботи над проектом дійти результату учням допомагає проектна карта. Вона чітко
вказує шлях розв’язання проблеми, окреслює орієнтири, вчить алгоритму дій.
Проектна
діяльність сприяє :
˗
формуванню навичок
критичного мислення, толерантного ставлення до людей, роботі в команді,
розв’язанню проблем і конфліктів;
˗
громадській
активності, набуттю соціального досвіду;
˗
збагаченню
життєвого досвіду, оволодінню мистецтвом жити, життєтворчістю.
Використання
«Мозкового штурму» (логічна, аксіологічна, мовленнєва) спонукає учнів проявляти
творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Так, наприклад,
при вивченні у 8 класі теми «Причини і початок національно-визвольної війни»
учні разом з вчителем визначають причини, характер та рушійні сили війни. Під
час уроків спрямовую діяльність учнів на вирішення проблеми на основі аналізу
обставин та відповідної ситуації, навчаю критично мислити, приймати продумані
рішення.. Саме на таких уроках, де активно використовується здатність учнів
уявляти, переноситись у той чи інший період історичного часу, формується
історичний світогляд. Нетрадиційні форми містять необмежені можливості, і дають
змогу уникнути перевантажень учнів домашніми завданнями шляхом використання
різних способів оволодіння новим матеріалом на уроці. Усе це підвищує
результативність навчання.
Формування
основних компетентностей учнів із використанням технології розвитку критичного
мислення та відповідних методів навчання
|
Складові
Методик
|
Стадія виклику
|
Стадія осмислення, засвоєння змісту
|
Стадія міркування (рефлексія)
|
|
Мета
|
- актуалізація суб’єктного досвіду учнів;
- визначення учнями рівня власних знань
|
- підвищення зацікавленості учнів;
- отримання нової інформації
- перевірка учнем власного розуміння навчального матеріалу
|
- осмислення нових знань;
- узгодження нової інформації з уже відомою;
- усвідомлення процесу набуття знань;
- формування внутрішньої мотивації
|
|
Методи навчання
|
«Асоціювання»,
«Мозковий штурм», «Запитання-відповідь», «Припущення на основі
запропонованих слів»
|
«Допомога», «Знайди проблему», «Читання з помітками», «Таблиця
передбачень», «Пошук аргументів і суперечностей», «Обмін інформацією після
читання», «Прес», дискусія, дебати
|
«Запитання-відповідь», «Взаємне опитування», «Мікрофон», «Т - діаграма»,
«Незакінчене речення», «Залиш останнє слово для мене», проект, есе
|
|
Форми
роботи
|
- фронтальна,
- групова
|
- фронтальна,
- групова,
- індивідуальна
|
- фронтальна,
- групова,
- індивідуальна
|
|
Результат
|
Соціальна
Компетентність:
- власна активність учня;
- забезпечення мотивації діяльності;
- уміння використовувати власний досвід
|
Соціальна
Компетентність:
- пізнавальна активність;
- співробітництво;
- адаптація до змін
|
Соціальна
Компетентність:
- уміння співпрацювати в команді, розв’язувати проблеми, робити вибір та
приймати рішення;
- формування адекватної самооцінки;
- підвищення соціального статусу учня через розвиток здібностей
|
|
Результат
|
Комунікативна
Компетентність:
- уміння обговорювати проблеми
|
Комунікативна
компетентність:
- уміння доводити власну точку зору, адаптуватися в мовному середовищі,
адекватно реагувати на критику
|
Комунікативна
компетентність:
- уміння висловлювати власну точку зору;
- розвиток культури мовлення;
- критичне ставлення до себе
|
|
Інформаційна
Компетентність:
- уміння класифікувати, використовувати набутий досвід
|
Інформаційна
Компетентність:
- уміння використовувати джерела інформації, інформаційні технології;
самостійно опрацьовувати інформацію
|
Інформаційна
Компетентність:
- уміння аналізувати та розуміти інформацію
|
Висновок.
Таким чином, формування компетентностей учнів здійснюється не тільки внаслідок
реалізації відповідного змісту освіти, але й завдяки вибору відповідних методів
та технологій навчання, зокрема технології розвитку критичного мислення.
Технологія
розвитку критичного мислення є універсальною і міжпредметною, адже сприяє
умінню працювати з інформаційним потоком у різних галузях знань, усно чи
письмово висловлювати власну думку, формувати її на підставі різноманітних ідей
та уявлень, вона не вичерпує арсеналу можливостей процесу формування основних
груп компетентностей в учнів.
Таким чином,
саме технологія розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити
ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови,
коли всі учні залучаються до активної, творчої діяльності, процесу
самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватися, співпрацювати, критично
мислити, відстоювати свою позицію. Отже, технологія критичного мислення має
неабиякий потенціал. Її реалізація створює оптимальні умови для формування
ключових компетентностей учнів. Саме це завдання є найвідповідальнішим у роботі
вчителя, адже стосується життєвих навичок учнів, їх адаптації до життя
Немає коментарів:
Дописати коментар